Skip to content
Цифрове сховище пам'яті

Цифрове сховище пам'яті

Проєкт Наукового архіву ІА НАН України

  • Головна
  • Про Петрова
    • Віктор Петров та його Архів
    • Публікації Віктора Петрова (Домонтовича)
    • Публікації про Віктора Петрова (Домонтовича)
    • Опис фонду Віктора Петрова (Домонтовича)
  • Про проєкт
    • Про роботу над проєктом
    • Сувенірний календар на 2025 рік
  • Про архів
    • Історія Архіву
    • Фонди архіву
    • Активності
    • Партнерства
    • Студентські практики в Архіві
  • Категорії
    • Про Віктора Петрова (Домонтовича)
      • Біографічні документи
      • Портрети та інші фотографії
      • Справа про захист дисертації
    • Археологія
      • “Поля поховань”
      • Косанівський могильник
      • Негативи на склі
      • Тіра і невідомі досі фото Віктора Петрова
      • Дослідження Києва
      • Кераміка і керамічне виробництво
    • Історія, фольклористика та мовознавство
      • Феодалізм в Київській Русі
      • Фольклористика
      • Граматика прусської мови
      • Колонізовані Росією народи
    • Літературознавство і література
      • Розвідки про Пантелеймона Куліша
      • Розвідки про Гоголя і “Дівчина з ведмедиком”
      • Літературні фрагменти про Щорса
    • Епістолярна спадщина
      • Листи від Олександра Бодянського
      • Листи від колег архівісток Надії Лінки і Серафіми Кузнєцової
      • Листи від Федота Філіна
  • EN

Категорія: Граматика прусської мови

ГРАМАТИКА ПРУССЬКОЇ МОВИ В. П. ПЕТРОВА

Значну частину архіву В. П. Петрова становлять матеріали, зібрані ним у 1950–1960-х роках для задуманої історичної граматики прусської мови. Матеріал зібрано в 14 папках, кожна з яких містить приблизно 500 аркушів нотатникового паперу.

Більшість цих сторінок (папки 266/1–266/6) заповнені словами, взятими Петровим зі прусських текстів, згрупованими відповідно до граматичних форм. Кожна група, здебільшого, починається із загального переліку засвідчених закінчень, за яким слідують вичерпні списки прикладів для кожного закінчення із зазначенням їхнього джерела і, де це доречно, синтаксичного контексту. Ці групи завершуються детальним коментарем про закінчення слів та їхнє походження. Петров доповнює власний текст частими цитатами з більш ранніх прусських граматик, зокрема Бернекера (Berneker) 1896 року та Ендзеліна (Endzelin) 1944 року. У міркуваннях про ширший індоєвропейський контекст він зазвичай посилається на Меє (Meillet) 1938, 1951, Шантрена (Chantraine) 1953, Жирмунського (Zhirmunskiy) 1956 та інших авторів.

Подібно до праць раніших авторів граматик прусської мови, Петров, очевидно, планував завершити свою граматику стислим етимологічним словником, але зміг підготувати лише початок словника (літери A та E, і лише кілька слів, що починаються на інші літери; див. папки 266/7 та 266/8).

[Примітка Олександри Бузько: У фонді зберігається ще велика кількість нерозібраних ящиків з граматикою. Ймовірно, що там є всі інші літери. Тож ця частина фонду вимагає подальшої обробки і дослідження.]

Підготовлені Петровим списки споріднених слів прусської мови, які містяться в інших індоєвропейських мовах, здебільшого ґрунтувалися на більш ранніх прусських граматиках (Бернекера 1896, Траутманна (Trautmann) 1910, Ендзелінса 1943), іноді вони доповнені даними з етимологічних словників інших індоєвропейських мов (наприклад, Преображенського 1956 або Мачека (Machek) 1957).

Папка 266/7 також містить нотатник із використаною бібліографією. Бібліографію розташовано не за алфавітом, а тематично. Більшість робіт, на які є посилання, каталогізовані за шифрами Російської державної бібліотеки, колекцією якої Петров користувався для створення своєї граматики.

У папках 266/9–266/14 містяться огляди літератури, використаної при підготовці граматики. Найдетальніші записи стосуються класичних прусських досліджень, таких як Нессельманн (Nesselmann) 1845, 1873, Бернекер 1896, Шульце (Schulze) 1897, Траутманн 1910, Герулліс (Gerullis) 1922, Ендзелінс 1943 та Ендзелін 1944. Значний обсяг займають також витяги про прусські мовні факти з різних інших праць з балтійського або словʼянського мовознавства, таких як Лескін (Leskien) 1876, 1891, Бернекер 1908, Міккола (Mikkola) 1903, Ендзелін 1911, 1922, Станг (Stang) 1942 і Буґа (Būga) 1958. Залишається незрозумілим мотив включення цитат із тих праць, які мають мало спільного зі прусською мовою. До таких належать вставки із Йокля (Jokl) 1929, Крае (Krahe) 1954, Соболевського (Sobolevski) 1905, 1906 та Першої граматики литовської мови.

Нарешті, папка 266/12 містить деякі чернетки Петрова, що мають лише дотичне відношення до прусської мови. У них представлені різноманітні роздуми про словʼянські та балтійські етноніми і теоніми, фольклорні подібності тощо.

Бібліографія:

  1. Berneker 1896 – Erich Berneker, Die preußische Sprache, Straßburg, 1896.
  2. Berneker 1908 – Erich Berneker, Slavisches etymologisches Wörterbuch 1, Heidelberg, 1908.
  3. Būga 1958 – Kazimieras Būga, Rinktiniai raštai 1, Vilnius, 1958.
  4. Chantraine 1953 – П. Шантрен, Историческая морфология греческого языка (перевод со 2-го французского изд.), Москва, 1953.
  5. Endzelin 1911 – И. Эндзелинъ, Славяно-балтійскіе этюды, Харьковъ, 1911.
  6. Endzelin 1922 – J. Endzelin, Lettische Grammatik, Riga, 1922.
  7. Endzelīns 1943 – Jānis Endzelīns, Senprūšu valoda, Rīga, 1943.
  8. Endzelin 1944 – J. Endzelin, Altpreußische Grammatik, Riga, 1944.
  9. Gerullis 1922 – Georg Gerullis, Die altpreußischen Ortsnamen, Berlin, Leipzig, 1922.
  10. Jokl 1929 – Norbert Jokl, Thraker B. Sprache, Berlin, 1929.
  11. Krahe 1954 – Hans Krahe, Sprache und Vorzeit, Heidelberg, 1954.
  12. Leskien 1876 – August Leskien, Die Declination im Slavisch-Litauischen und Germanischen, Leipzig, 1891.
  13. Leskien 1891 – August Leskien, Die Bildung der Nomina im Litauischen, Leipzig, 1891.
  14. Machek 1957 – Václav Machek, Etymologický slovník jazyka českého a slovenského, Praha, 1957.
  15. Meillet 1938 – А. Мейе, Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков (перевод Д. Кудрявского), Москва, Ленинград, 1938.
  16. Meillet 1951 – А. Мейе, Общеславянский язык (перевод с второго французского издания), Москва, 1951.
  17. Mikkola 1903 – Joos. J. Mikkola, Baltisches und Slavisches, Helsingfors, 1903.
  18. Nesselmann 1845 – Georg Heinrich Ferdinand Nesselmann, Die Sprache der alten Preußen, Berlin, 1845.
  19. Nesselmann 1873 – Georg Heinrich Ferdinand Nesselmann, Thesaurus linguae Prussicae, Berlin, 1873.
  20. PLKG – Pirmoji lietuvių kalbos gramatika, Vilnius,1957.
  21. Preobrazhenskiy 1958 – А. Г. Преображенский, Этимологический словарь русского языка 1–2, Москва, 1958.
  22. Schulze 1897 – Martin Schulze, Grammatik der altpreußischen Sprache, Scholtze, Leipzig, 1897.
  23. Sobolevskij 1905 – A. Sobolevskij, Einige Hypothesen über die Sprache der Skythen und Sarmaten, Archiv für slavische Philologie 27, 1905, 240–244.
  24. Sobolevskij 1906 – A. Sobolevskij, Γ im Skythischen, Archiv für slavische Philologie 28, 1906.
  25. Stang 1942 – Christian S. Stang, Das slavische und baltische Verbum, Oslo, 1942.
  26. Trautmann 1910 – Reinhold Trautmann, Dei altpreußischen Sprachdenkmäler, Göttingen, 1910.
  27. Zhirmunskiy 1956 – В. М. Жирмунский, Немецкая диалектология, Москва, Ленинград, 1956.

Вітаутас Рінкевічюс


(переклад з англійської Вікторії Сергієнко)

266/1. Нотатки до граматики прусської мови. Картотека. Частини мови. Іменник та ін.

by adminik

Читати далі…266/1. Нотатки до граматики прусської мови. Картотека. Частини мови. Іменник та ін.

266/2. Нотатки до граматики прусської мови. Картотека. Частини мови. Дієслово та ін.

by adminik

Читати далі…266/2. Нотатки до граматики прусської мови. Картотека. Частини мови. Дієслово та ін.

266/6. Нотатки до граматики прусської мови. Морфологія. Різне

by adminik

Читати далі…266/6. Нотатки до граматики прусської мови. Морфологія. Різне

266/8. Нотатки до граматики прусської мови. Вибірки схожих слів в різних мовах

by adminik

Читати далі…266/8. Нотатки до граматики прусської мови. Вибірки схожих слів в різних мовах

266/14. Нотатки до граматики прусської мови. Виписки з різних авторів

by adminik

Читати далі…266/14. Нотатки до граматики прусської мови. Виписки з різних авторів

На сайті з ознайомчою метою представлені діджитал-копії архівних матеріалів низької роздільної здатності. Всі права на зображення належать Інституту археології НАН України (далі - Інститут).

Якщо Ви є власником авторських прав на будь-який матеріал, відтворений на сайті, прохання зв'язатись з Інститутом за вказаною на сайті адресою.

Якщо Ви бажаєте відтворити, опублікувати або іншим чином зробити доступними, або використати представлені на сайті матеріали з комерційною метою, Ви повинні подати заявку до Інституту для отримання відповідного дозволу.

Контакти

arhiv.ia.nanu@gmail.com

Адреса: пр-т Володимира Івасюка, 12, Київ, 04210, 1 поверх
Як дістатись:
Від ст. м. Оболонь
1. Пішки 10 хв.
2. Автобусом - № 73 або № 102 до зупинки "Інститут гідробіології"

  • facebook
  • instagram
  • telegram-xxl
Всі права захищено. © 2025 Інститут археології НАН України | Цифрове сховище пам'яті
Scroll Up
Scroll Up